РОЗЛУКА.

... В Інтернеті сьогодні прочитав вірш.
Сподобався, аж сльози навертають.

Василь Галуха 
РОЗЛУКА 
Розлука- дуже тяжке слово,
А дійсність- тяжча в тисяч раз,
Коли чекають рідні вдома,
І знаєм ми що люблять нас.
Знов заробітки, заграниця
В переживанні ночі й дні,
А найдорощі, милі лиця
Побачу я лише у сні.
А це держава наша «щира»
Робить подарунки нам усім,
Хоч їдь в Варшаву, хоч до Риму,
А хоч лети у Тель-Авів.
Та скільки можна мандрувати
І гнути спину на чужих,
Хіба у нас нема роботи?
Щоб працювати для своїх.
Щоб працювати для держави
І бути близько до сім’ї,
У нас на це є всі підстави,
Але про нас забули всі.
Лиш на папері і на слові
Нам «Рада» хоче помогти,
Але насправді всі готові
Побільше грошенят згребти.
Ось і виходить, що удома
Роботу тяжко підшукати,
Робити треба за кордоном
Додому в гості приїзжати.

Автор: Василь Галуха,
м.Забужжя.